ХVI Лемківска ватра в Лугах

ХVI Лемківска ватра в Лугах / Мирослав Пецух // Наше слово nr 32, 6 серпня 2006 р.

XVI Łemkiwska Watra w Ługach / Mirosław Pecuch // Nasze Słowo [Lemkivska Storinka] nr 32 z dnia 6 sierpnia 2006 r.

  Слово «ватра» о значыню оген, огниско, палениско знане є численным карпатскым людам, для лемків символізує єднак штоси моц більше. Є рівнозначне з існуваньом. Дотля буде горіти оген, докля хтоси буде докладати дров. Подібні лемкы будут на тым світі дотля, докля будут горнути ся до себе з рідным словом і пісньом. І зато, більше як 20 років тому, в Бескидах загоріла перша Лемківска Ватра, гуртуюча лемків з цілого світа. Од іскор, падаючых з Бескидів, загоріли Ватры на заході і півночи Польщи, в Канаді, Сполученых Штатах, Україні – всяди там, де жиют лемкы. Добры сторожы ватряного огня жиют рівнож в Лугах, про што в тым році можна ся было переконати шистнадцетий юж раз. Село Луги положене є в ґміні Добєґнєв над озером Осєк при дорозі Ґожів – Валч. Лемкы до Лугів трафили в наслідку депортацийной акциї «Вісла». В селі поселено хтовды 100 осіб зо слідуючых західньолемківскых сіл: Мохначкы Нижньой і Выжньой – 13 родин, Висови – 7 родин і Ждині – 3 родины (в цілым Стшелецкым повіті 1742 особы). По 1956 році в звязку з ограниченыма можливостями поворотів на рідны землі (не дозволено на поворот до давнього краківского воєвідства, в якым находила ся тіж Мохначка), висовяне і ждиняне лишыли Луги і вернули на Лемківщыну. Сучасны лемкы проживаючы в Лугах, то передовсім давны мохначчане. На заході переселенцям найбарже бракувало церкви, місця де могли би ся свобідні по-свому молити. Тому, коли на згаданым терені появив ся православний священик о. Миколай Поліщук, лемкы, хоц в більшости грекокатоликы, зорганізували православны парафії в Лугах і Березі (Бжозі). Давню лютераньску святиню в Лугах, поставлену в 1899 році, посвячено на церков 28 серпня 1952 року. Храм оддано під покров Успенія Пресвятой Богородиці. З проспекту знищеных костельных органів зроблено іконостас, іконы до нього писав Борис Урусов з Жирардова. В 1989 році в Лугах з ініциятивы Петра Святківского і Богдана Сивця засновано Ансамбль народньой музикы лемків Хвилина. Ансамбль выник передовсім з метом запрезентуваня ся на Фестивалю україньской культуры в Сопоті. Мав то быти «ансамбль єдного выступу». Стало ся єднак інакше – Хвилина осягнула на Фестивалю успіх і стала ся немов аніматором культурной активности лемків в регіоні. То власні Хвилина была довголітнім господарйом Ватры в Лугах. В 1993 році в Лугах покликано Товариство любителів лемківской культуры, яке през довгы рокы співорганізувало Стрічы з лемківском культуром в Ґожові. Од 2003 року Товариство перенесло своє місце до Стшельців Краєньскых, змінило кус своє обличя та зактивізувало свою діяльніст – головным успігом організациї є проєкт під назвом «Лемко-Товер». Але вернийме до XVI Лемківской Ватры в Лугах, котра одбыла ся 14-15 липня 2006 року і стягнула над прекрасне озеро Осєк добре пів тысяча люди з цілой західньой Польщи од Щеціна до Вроцлавя, а навіт з рідных Гір. Програма была барз богата. В пятницю выступили славны Гайдамаки, Горпина та Отава з Тернополя, і Яро зо Стшельців. В суботу свій выступ повторили Горпина і Отава, на сцені загостили тіж дитячы ансамблі Лемко-Товер зо Стшельців і Ластівочка з Пшемкова, лігницка Кичера, Черемха з Валча та Водограй з Любіна. В порівнаню з попередніма роками Ватра в Лугах набрала великого розмаху. Як при кожній так розвиненій імпрезі нашли ся тіж ту недолікы, з котрых найвекшым быв брак тоалет в пятницю. Але білянс цілой імпрезы є барз позитивний. Атмосфера была чудова, XVI Лемківска Ватра в Лугах лишыла на учасниках добре вражыня і заохотила до выїзду на Ватру до Ждині. Жичу організаторам дальшых успіхів, а передовсім жебы Ватра в Лугах потужніла.

 

Мирослав Пецух

Наше слово № 32, 6 серпня 2006 року