Бортне - міжвіросповідний епізод 1956 року

Bartne

Бортне – село в Горлицькому повіті на західній Лемківщині, куди 1956 р. та в пізніші роки повернулася частина корінних мешканців-лемків, депортованих у 1947 р. на Західні землі Польщі. Одним з чинників, який значною мірою не сприяв поверненню, були римо-католицькі священики. Ще в 1947 р. тарнівський римо-католицький єпископ Степа послав на обезлюднені терени західної та середньої Лемківщини понад 20 священиків з метою перебрати на власність Костелу греко-католицькі храми (православні усним розпорядженням наказав знищити, що здійснено з незначними лиш винятками, м.ін. у Бортному). У міру заселювання Лемківщини польськими поселенцями відкривалися там також латинські парафії. Римо-католицьке священство цієї єпархії, як і державна влада, вважали новий суспільний та національний стан Лемківщини незмінним, завойовану територію – повноправною частиною держави, землі лемків – повною власністю поселенців, а церкви та парафії – тривалим надбанням Костелу.Публіковані документи представляють епізод з історії села Бортного, що стався внаслідок спроби його корінних мешканців змінити вищепредставлений стан шляхом повернення на Рідні землі. Одним з елементів “структури повертання” було відновлення віросповідного життя. Улітку 1956 р. депортовані лемки знали про виникнення УСКТ, з яким пов’язували перспективи повернутися на Лемківщину. На Західних землях ішла пропаганда щодо поворотів, громади різних сіл посилали на Лемківщину розвідників з метою вивідати можливості поселення на давніх місцях. Так само зробили бортняни. Розвідницькі місії лемків мали зустрітися в Бортному.

        Священик Іван Лев’яр був передвоєнним парохом Бортного. Разом з переселенцями знайшовся на новому місці поселення, жив м.ін. у Зимній Воді (повіт Любін-Ліг-ницький, де згодом заснував православну парафію. У 1952 р., 18 лютого, отримав широкі повноваження архиєпископа Тимотея задовільняти релігійні потреби лемків у Вроцлавсько-Щецінській та Білостоцько-Гданській єпархіях. Натомість 24 липня 1956 р. митрополит Макарій уповноважив його обслуговувати православних на території Ряшівського воєводства.
        У Бортному о. І. Лев’яр появився раніше, у 1953 р. пробував відновити тут православну парафію, проте зустрівся з незгодою державної адміністрації. Її становище змінилося в 1956 р., отже у липні та серпні він приїхав з душпастирським візитом у Горлицький повіт. Це збіглося з поверненням українців Лемківщини до офіціального життя та проектом відправи в Бортному 14 листопада 1956 р. богослуження для членів згаданих розвідницьких місій. У сподіваний термін це не сталося – в останню хвилину о. Іван Лев’яр відмовився від приїзду (богослуження в Бортному відправив уперше в серпні 1956 р.). Така постава виникала з підпорядкування цього священика державним чинникам нагляду над віросповідним життям лемків, зокрема Управі з віросповідних питань (поль. Urzad do Spraw Wyznan). Постать о. Івана Лев’яра, його діяльність серед православних і греко-католиків на Лемківщині та Надсянні вимагає обережних і докладних досліджень, тому що вона доволі двозначна. Імовірно, Служба Божа для членів розвідувальних груп мала б вимову освячення поворотів усіх лемків, а цього влада ніяк не хотіла допустити. Не знати, чи хотів цього також сам о. І. Лев’яр.
        Іншу поставу репрезентував римо-католицький парох Маластова о. Францішек Беднаж. Анонімний лист з погрозами за намагання переводити лемків у латинський обряд (чи він автентичний, чи це провокація самого пароха) створив йому можливість звернутися до МО з проханням про охорону. Документи свідчать, що священик та представники різних державних органів повітового рівня з Горлиць тісно співпрацювали з метою не допустити до яких-небудь змін у тій ситуації на Лемківщині, яка склалася в 1947 р.Щойно в 1957 р. ПАПЦ отримала з боку держадміністрації привілейоване становище на Лемківщині, у чому немала практична заслуга о. І. Лев’яра, у 1959-1966 рр. ряшівського декана. Православну парафію в Бортному засновано в 1958 р.
        У публікації виправлено правопис та розкрито скорочення. Документи публікуються вперше. (бг)

Nr 1
1956 pazdziernik 9, Wroclaw – Zawiadomienie Wydzialu do Spraw Wyznan Prezydium Wojewodzkiej Rady Narodowej we Wroclawiu dla Urzedu do Spraw Wyznan w Warszawie o zachecaniu Lemkow przez ksiedza prawoslawnego Jana Lewiarza do powrotu z Ziem Zachodnich na Lemkowszczyzne

Poufne
Ks[iadz] Lewiarz Jan – proboszcz prawoslawnej parafii w Zimnej Wodzie, pow[iat] Lubin Legn[icki], w ostatnim okresie czasu utwierdza Lemkow w przekonaniu, ze ziemie odzyskane stanowia ich czasowe miejsce pobytu. W miesiacu wrzesniu zorganizowal nielegalna zbiorke pieniedzy wsrod wyznawcow prawoslawnych na remont cerkwi w m[iejscowosci] Bartnea, wo[jewodztwo] rzeszowskie. Koniecznosc tej zbiorki wyjasnial ludziom tym, ze gdy powroca na swoje gospodarstwa, to musza posiadac cerkiew nadajaca sie do odprawiania nabozenstw.
        Witold Skorczynski
        Kierownik Wydzialu do Spraw Wyznan
            Adnotacja odreczna olowkiem:
            Wroclaw. Niech zaprosza ks. Lewiarza na rozmowe i wyjasnia mu niewlasciwosc jego postepowania.
                    Oryginal, maszynopis.
                    AAN, Wydzial ds. Wyznan.
                    Spis 24, sygn. 21, k.1.

Nr 2
1956 pazdziernik 29, Legnica – Anonim przeslany proboszczowi rzymskokatolickiemu w Malastowie ks. Franciszkowi Bednarzowi w zwiazku z jego dzialalnoscia na Lemkowszczyznie

Legnica, 29.X.1956
“Przewielebny ksieze Szowinisto”b
        Pozwole sobie zwrocic Waszeci uwage co do rozmiarow Waszych krokow katolickiego nacjonalizmu na lemkowskiej ziemi. Jesli jestes pasterzem polskich jagniat z katolickiego stada, to wara ci od lemkowskiego, prawnie tam zamieszkujacego i bronionego przez wszystko, co jest tam ojczyste. Uwazaj wasc, zebys nie naduzywal cierpliwosci prawowitego wlasciciela tamtejszych ziem, na ktorych zerujesz (oczywiscie do czasu) i zebys nie popadl ofiara podkarpackiego wilka wraz ze swym stadem. Niech ksiadz przestanie bawic sie w agitatora Rzymu wsrod prawoslawnego lemkowskiego narodu, bo mozesz marnie na tym wyladowac. Zapewniam cie, ze to jest utopia zyc nadzieja, ze stado twoje powieksza owieczki lemkowskie. Na koniec zycze ci, abys calo stamtad wyszedl.
Zgodnosc odpisu z oryginalem stwierdza sie
dnia 16/XI 1956 r.
            Kierownik Referatu:
            Wl. Roznowski
            Referendarz
                    Odpis, maszynopis.
                    AAN, Urzad ds. Wyznan.
                    Spis 24, sygn. 21, k. 4.


Nr 3
1956 listopad 12, Sekowa – Zawiadomienie posterunku MO w Sekowej przez proboszcza rzymskokatolickiego w Malastowie ks. Franciszka Bednarza o anonimowym liscie otrzymanym w zwiazku z jego dzialalnoscia na Lemkowszczyznie

W zalaczeniu przesylam znamienny list, jaki w ostatnich dniach otrzymalem z Zachodu, najprawdopodobniej od ks. prawoslawnego Jana Lewiarza (takie jest przekonanie), ktory dawniej pracowal w Bartnem, a obecnie mieszka na Zachodzie: Zimna Woda, pow[iat] Lubin Legnicki, woj[ewodztwo] Wroclaw – gmina i posterunek MO Zimna Woda.
        Z poczatkiem sierpnia b.r. wyzej wymieniony ks. prawoslawny przyjechal z Zachodu z duza grupka wysiedlencow Lemkow z Bartnego i urzadzil tu swoje nabozenstwo prawoslawne, w ktorym wzieli udzial z nie swiadomosci moi parafianie. Pouczylem ich pozniej, ze katolikom nie wolno brac udzialu w nabozenstwach innowiercow. Zalaczony list jest odpowiedzia na to moje pouczenie parafian. Wypowiedzi i pogrozki w tym liscie zawarte wykazuja najlepiej nastroje i nastawienie Lemkow zarowno wysiedlonych, jak zapewne pozostalych do zagadnienia Lemkowszczyzny i naszych polskich tu osiedlencow. Pogrozki te sa niebezpieczne nie tylko dla mnie osobiscie, ale i dla calej ludnosci polskiej tu mieszkajacej, jak rowniez dla polskiej Racji Stanu i praworzadnosci w panstwie. List ten przesylam jako dowod do wyciagniecia odpowiednich wnioskow w porozumieniu z wladzami powiatowymi, wojewodzkimi, a nawet najwyzszymi.
            Ks. Bednarz Franciszek, prob[oszcz]
            posterunek MO w Sekowej – dnia 12/XI.56 – L.dz.637/56
Zgodnosc odpisu z oryginalem stwierdza sie dnia 16/XI 1956 r.
            Kierownik Referatu:
            Wl. Roznowski
            Referendarz
                   Odpis, maszynopis.
                    AAN, Urzad ds. Wyznan.
                    Spis 24, sygn. 21, k. 5.

Nr 4
1956 listopad 14, Gorlice – Odpowiedz Komendy Powiatowej MO w Gorlicach dla proboszcza rzymskokatolickiego w Malastowie ks. Franciszka Bednarza w sprawie otrzymanego przez niego anonimu

W odpowiedzi na list ks[iedza] proboszcza z dnia 10/XI. 56 r[oku] Komenda Powiatowa MO w Gorlicach serdecznie dziekuje za przeslanie powyzszego sygnalu i rownoczesnie wyjasnia:
        W dniu otrzymania tego listu skonsultowalem sie z Przewodniczacym Powiatowej Rady Narodowej w Gorlicach oraz innymi kompetentnymi czynnikami w celu rozpatrzenia slusznych przestrog ksiedza Proboszcza.
        Jak uzgodniono, to list zawierajacy pogrozki, nosi znamiona prowokacji i stanowi grozny sygnal dla dalszych praktyk religii katolickiej na terenach podgorskich.
        Biorac powyzsze pod uwage, czynniki powiatowe czuwac beda nad osoba ksiedza Proboszcza, nad wszystkimi wiernymi Kosciola Katolickiego, jak rowniez nad zamieszkalymi w tej parafii obywatelami innego wyznania, co zapewniamy z cala sumiennoscia.
        Rownoczesnie prosimy, by ksiadz Proboszcz listu z pogrozkami nie oglaszal na ambonie ze wzgledu na wywolanie pewnych antagonizmow narodowosciowych.
        Przeciwnie, prosimy, by ksiadz Proboszcz ugruntowal wsrod wiernych katolickich prawo wlasnosci kazdego z nich, jakie otrzymali prawnie od Panstwa Ludowego, tak by kazdy zasiedlony czul sie prawowitym wlascicielem i gospodarzem na przydzielonej mu ziemi.
        Serdecznie pozdrawiam ks. Proboszcza i prosze w kazdej przykrosci zwracac sie
[d]
                    Odpis, maszynopis.
                    AAN, Wydzial ds. Wyznan.
                    Spis 24, sygn. 21, k. 7.

Nr 5
1956 listopad 22, Zimna Woda – Wyjasnienie ks. Jana Lewiarza dla Urzedu do Spraw Wyznan w Warszawie o okolicznosciach odlozenia wyjazdu do wsi Bartne
Adnotacja odreczna olowkiem:
        Nawiazuja do rozmowy przeprowadzonej na odprawie w dn[iu] 21.XI.56 r[oku] z tow[arzyszem] Kapalskim Urzad przesyla pismo do wiadomosci i ewentualnego wykorzystania. 29.XI.56.Do Urzedu Wyznaniowego w Warszawie
        Donosze uprzejmie, ze na dzien 14 XI b[iezacego] r[oku] otrzymalem z Metropolii delegacje do Bartnego, pow[iat] Gorlice. Nie skorzystalem z tej delegacji z nastepujacych powodow:
        Jak wiadomo, wielu Lemkow sklada podanie do Wladz o powrot na swoje ziemie. Jak tylko ludnosc dowiedziala sie, ze bedzie nabozenstwo w Bartnem, z ramienia Ukrainskiego Komitetu potworzyly sie delegacje do tamtejszych powiatow, i wszyscy razem mieli sie zejsc w Bartnem wlasnie na dzien 14 XI b[iezacego] r[oku]. Nawet z mojej parafii, gdzie dotychczas wplynelo tylko 2 podania o powrot, ludnosc chciala masowo jechac az do Bartnego na nabozenstwo. W ostatniej chwili polozylem sie do lozka i nie pojechalem w ogole. Uwazam, ze bylo to zlo konieczne i tak postapilem, jak nakazywalo mi obywatelskie sumienie. Nie naduzyje zaufania Wladz.
        W Bajorach juz remontuja swiatynie. Jedna tylko wies czysto gr[ecko]kat[olicka] Tetnica zlozyla na remont 3 tysiace zlotych. Otrzymuje liczne listy z powiatow Ketrzyn i Reszel. Bardzo prosza o przyjazd przed swietami, azeby odbyli masowa spowiedz. Bardzo dobrze odnosi sie ludnosc z okolic Reszla (byla parafia Radymno i inne).
        Pan Skorczynski zmienial swoje postepowanie wobec mnie, a nawet chce mi dopomoc.
        Ostatnio ks. Dziubyna Stefan, proboszcz byly gr[ecko]kat]katolicki] w Nowej Wsi kolo Grybowa, objezdza bylych swoich parafian, a w niedziele 18.XI mial dawac slub gr[eko]kat[olikom] w ich obrzadku w Modle, parafia Gromadka. O tem zglosilem Panu Skorczynskiemu. Gdybym byl na cos potrzebny w terenie, uprzejmie prosze dac mi wiadomosc przez Pana Skorczynskiego.
        Zimna Woda, 20 XI 1956
            Ks. Lewiarz Jan
                   Oryginal, rekopis.
                    AAN, Wydzial ds. Wyznan
                    Spis 24, sygn. 21, k.2-3.

a W oryginale blednie Batowa.
b Anonim stanowil czesc zawiadomienia ks. Franciszka Bednarza z Malastowa dla posterunku MO w Sekowej, patrz. dokument nr 3.
d Nieczytelny podpis odreczny.

Богдан Гук

на фото: Православна церква у Бортному. Фото з 2004 р.

Наше слово №32, 6 серпня 2006