Великден чи Вєльканоц?

Тогорічны Свята Воскресeня Господнього были вынятковы 8-9 квітня 2007 року разом з нами святкували іх римо-католикы. Єдности єднак не было, не лем зато, же вірны Церквы Православной и Греко-католицкой будут мати Великден, а католикы Вєльканоц.

Для єдных буде то Великій Ден, a другы тото само свято называют Великом Ночом. Воскресеня Христове, так само як мы, полякы называют Змартвихвстанє Паньскє – інакше єднак розкладаме святочны акценты. Християньскій Захід оддає в назві чест ночы, часови Воскресіня. Схід барже цікавит ся ефектом той подіі, єй наслідками, котры одержуєме гнеска и мы. Чом так єст? Бо нихто прецін не зна істинной години Воскресіня, а горячо віриме, же Ісус Христос воскрес в третій ден, и одталь бере ся тот наш Велик-ден.
        Дійсно Велика била Ніч, котрой Ісус Христос Воскрес, побідив смерт и спас нас. Великій єст ден, бо по великій ночы приходит, и єст першым дньом нашого спасіня, початком божого и вічного жытя. Отримати може го каждий чловек, а тым божым и вічным жытьом обдаровує нас сам воскресший Ісус Христос. Великден єст першом недільом – дньом Бога, дньом, якій цілий посьвятити маме лем Господу нашому. Крім молитвы не повинни зме нич іншого робити, а то зато, же того дня Ісус Воскрес, и через Воскресіня Христове того дня пришло до нас наше спасіня. В росийскій мові до гнеска неділя называна єст воскрєсєньом, навет комуна не змогла росиякам той назвы одобрати.
        Крім етимологічного родоводу медже Великодньом, а Вєликом Ночом існує ищы єдна, барз велика ріжниця. Єст ньом час. Причын часовых ріжниц в святкуваню, того самого прецін, свята треба нам глядати в календарях. То календарі: юляньскій в церквах східних, а грегоряньскій в західних справляют, же Різдво Христове од Божеґо Народзеня розділят все такє само чысло дни. В часах, в котрых жыєме, єст тых дни аж 13.
        Мусит нас ріжнити ищы штоси іншого крім календаря, бо медже Великодньом, а Великом Ночом нигда не є тых дни 13. Воскресіня раз святкуєме разом, так як того рока, а іншым разом ділят нас довги тыжні. Пят тыжни ріжниці медже тыма святами мали зме в 2005 році, штырі в 1997, а в гвонішнім лем тыжден. Єст то ефект старого ищы жыдівского способу обрахуваня часу святкуваня жыдівской Пасхы. Смерт и Воскресіня Христове сут звязани з тим найбільшым жыдівскым святом, установленым на памятку выходу народу Ізраїльского з Єгипту, з дому неволі. Наш Великден єст нашом Пасхом, переходом од грішного жытя, з неволі гріха, зо смерти, до жытя вічного.
       Великодньом все єст перша неділя по першій весняній полні. Тото все, крыє в собі желізну засаду, але и од такых прецін сут одступства – выняткы, котры не перечат засаді. З такым вынятком мали зме до діла гвони, товды Великден «спізнив» ся лем о тыжден. Церков Східня вірна традициї першых віків християньства, товды коли по першій весняній полні святкувати Пасху мали бы зме разом з жыдами, переносит Великден на наступну неділю. Костел Римо-католицкій так не чынит, и одталь бере ся тот тыжден ріжниці медже нима. Весна в юляньскым календарі все приходит 13 дни пізнійше, але гвони перша весняна повня была, и того рока тіж буде, в обох календарях о єднім часі. Схід вірний єст традициї, канонам першых загалных соборів, де бесідує ся, же християнам не годит ся святый ден Великодня (…) зо жыдами святкувати. В нас кажда неділя єст Великодньом – Малом Пасхом, адже Церква наша выходит з заложыня, же не годит ся, жебы Велику Пасху, неділю неділь, пасху пасх, святкувати разом з жыдівском Пасхом, разом з жыдами.
        Пасха єст Великым Святом, зато, од Великодня аж до Вознесіня, миряне в нашых церквах взагалі не клячают, и молиме ся товды при отвореных Царскых Дверях. Єст то час Весіля – Жених, Господь Бог наш, єст з нами. В тим повеликодным часі, аж до Вознесіня Господнього поздоровляме ся святочным нашым Христос Воскрес! Поздоровлены все одповідают же вірят, же Христос Воістинно Воскрес! (мп-я)

Наше слово № 15, 15  квітня 2007 року

Великден чи Вєльканоц?

Nasze Słowo

nr 15, 15.04.2007 r.




Loading