Berest

Berest Wieś, oddal. połud. od Grybowa 13¼ kilom, Paraf. gr. kat. w miejscu. Dyec. ruska przemyska. Łacinnicy należą do par. Grybów. Cerkiew par. śś, Kosmy i Damiana, Patron: Cesarz. Budynek z r. 1842. (Schemat, łać.), Przywilej erekcyjny zginął w czasie konf. barskiej. Przywileje na uposażenie probostwa jakoby z lat 1647 i 1662 wspomniane w wizycie z r. 1780. (Schemat. ruski z r. 1879). Budynek drewniany. Reszty obrazów ruskich z XVII w. podobnych jak w wielu cerkwiach okolicy (Łepk. noty ręk. 1851 r).
Źródło: Teka Grona Konserwatorów Galicyi Zachodniej. T. 1, 1900 s. 101


Berest zdjęcia

Berest na zdjęciach Ivana Masley’a wykonanych w trakcie dwóch podróży na Łemkowszczyznę w latach 1923 i 1938

Galeria zdjęć >>>


Dola Łemko MichaŁ Olesniewicz

Tytuł: Dola Łemka wspomnienia

Autor: Michał Oleśniewicz

Wydanie: II poprawione

Wydawca: Łemkowski Zespół Piesni i tańca "Kyczera"

Miejsce wydania: Legnica
Data wydania: 2009

Język: polski


Berest na mapie


Берестъ, Церк. дер. св. Безср. Космы и Дамйяна, создана и благосл. 1842, метрики вôдъ. р. 1784. Визита канон. въ р. 1869 черезъ АЕп. Посифа Сембратовича. Патронъ: Єго ц. к. Ап. Величество. Пар. Пр. Петръ Цапиньскій, р. 1853; рук. 1885, жен. Как. пост. 1903.

Въ матерн ч. д.   .     .       .       .       .    .     .         .           .    551

— дочерн. Поляны, вôдд. нôдъ матерн. 2½ км.

Церк. дер. св. Арх. Михаила, создана 1820. ч. д. .     .   387

                                                                                    Всего     938

Латинникôвъ 7. жидôвъ 55 душь.

ВѢноване: поля 62½ мр. лукъ 11 мр. 768 сж., пасовиска 14 мр. 980 сж.‚ лѢса 13 мр., скôпщины 17 кôпъ вôвса, % Вôдъ цѢнныхъ паперôвъ 63 к. 48 с. Додатокъ зъ касы 1086 к. 6 с.‚ податку 44 к. 98 с. Школа 1-клясова мѢшана такъ въ БерестѢ якъ и въ‚ Полянахъ зъ языкомъ вьхкладовымъ рускимъ и 1 силѢ., дѢтей рус. посѢщаючихъ школу въ БерестѢ 74, въ Полянахъ: 45. Платня дякôвъ неиспытов. по 40 к. и доходы церковнй. Читльня ПросвѢты чл. 25, шпихлѢра и склепу нема, каса єесть церковна и громадска. ПовѢтъ ‚ судъ, урядъ податковый и стація телеграфична Грыбôвъ 15 км. почта Фльорынка.

Źródło: Шематисмъ всего клира грецко-катлического епархій соєдиненыхъПеремыской, Самворской и Саноцкои на рôкъ вôдъ рожд. Хр. 1905 [Szematyzm kleru grekokatolickiego eparhii Przemyskiej, Samborskiej i Sanockiej na rok 1905] s. 252


Berest Brama przy cerkwi

Berest, brama przy cerkwi. Foto Narodowe Archiwum Cyfrowe


Берест (Вerest), с. Ц. д. св. Безср. Косми і Дамяна, зб. 1842., в добр. стані. Доч. Поляни (Роlanу), с. Ц. д. св. Арх. Михаіла, зб. 1820.. в середн. стані.
Ч. д. гр. кат. 558 + 392 = 950; Лат. 10 + б; Неспол. 4 + б = 10; Iзр. 22 + 4.
Парох: о. Цапінскій Пе т р о, р. 3. VІІ. 1853, рк. 24. ІХ. 1885, ін. 1903, вд. над. крил. відзн., священик-ювилят. Управляючий сотр.: Рожко Володимир, р. 30. VІІІ. 1909, рк. 20. ІІІ. 1932, бж. Лат. парох: о. Станислав Козєя в Концльові.
Патрон: Правительство. Право патр. виконує крак. Воєвідство. В обох селах: Школи 1 кл., двояз., по 1 силі. В Бересті: Чит. „Просвіти“; Кооп. ,,Єдність“, підч. Кооп. Союзови в Варшаві. В Полянах: Чит. ім. М. Качковского. Прих. дім, дер., зб. около 1785., о 4 кімн.; стайня, стодола, дер.; все лихе. Шпихлір, дер. і керниця в добр. стані. Перед комасацією: поля 37 га, 00 а, 5 м²; лук 6 га, 18 а, 37 м²; пасов. 12 га, 76 а, 65 м²; ліса 6 га, 25 а, 67 м²; неуж. 43 а, 97 м²; В Парунці: ліса 7 га. Є лісов. плян з 1930 р.
Стар. Новий Санч (Nowy Sącz), 33 км. Суд, почта, телєф., телєгр. желізн. Грибів (Grybów), 15 км. Найбл. гр. кат. приходство в Камяній (Kamiana), 3 км.
В 1368 р. заміняв „дідич на Шимбарку і Бересті в бідній землі“, іменем Іоан Гладиш, з королем Казимиром Великим, Берест за т. зв. „бохенске бахмистровство“. З сего слідує, що Берест істнував вже, як оселя, в 1368 р. Дальші одначе історичні відомости про Берест на довший час уриваются. Правдоподібно походить се звідси, що в часі конфедератских воєн згоріла ерекц. грамота церкви в Бересті, а ерекц. грамоту про уділенє солтиского ґрунту для пароха забрали конфедерати. Заховались натомість документи з пізнійших часів, до котрих належить грамота з 10.грудня 1647 р. В тій грамоті є сказане, що комісія краківсного Епископа, в склад якої увійшли: Александер „z Вrzesia Вrzeski і Маrtiauѕ Łochiński, starosta ustewski, Wojciech Bedleński, starosta Muszyński і ksiądz Melchiou Piskorowski, pleban Muszyński“, довершила поміру і поділу ерекціональних ґрунтів поміж приходства берестскої і перунсної церкви. Вислід сего поділу був такий, що берестсного пресвитера, о. Ґавриіла, задержано ,,ргzу wyrobkach роѕѕеѕіі јеgо dawnych jako dotąd zażywał“, а перунскому пресвитерови, о. Буднєвичови, приділено ― за згодою солтисів і громад обох сіл ― шмат ґрунтів від берестскої і перунсної границі. Коли опісля повстав між берестскими солтисами спір о ґрунт, до якого втягнено і берестского пресвитера, тоді згаданий, мушинскій староста, Войтіх Бедлєнскій, упорядкував ― після переведеня поновного поміру, ― грамотою з дня 4. V. 1662 р, поділ поодиноких, солтпстских ріль в Бересті, а місцевого пресвитера затвердив в посіданю забраної єму частинно через солтиса Поливчака т. зв. „Церковної Поляни па Коtylicznem. Стан ґрунтового посіданя і дотації берестскої парохії зістав докладно виказаний візитаційними актами періодевтеса з дня 1. Х. 1780 р. В 1866 і 1873 рр. навістив парохію голод і холера, які забрали богато жертв в людях.
Від 1784 р. дотепер посідав Берест 25 душпастирів, з яких особливо відзначився о. Iосиф Ґойнацкій (1831―1855 р.), за котрого побудовано теперішну, берестску церков, заложено в 1844 р. брацтво тверезости, та позолочено царскі ворота. По нім лишилася около 100-тонова бібліотека.
Метрики пров. від 1784 р.

Źródło:Шематизм Греко-Католицкого Духовенства Апостолскої Адмiнiстрацiї Лемковщини 1936 c. 34-35

[Szematyzm Greko-Katolickiego Duchowieństwa Apostolskiej Administracji Łemkowszczyzny 1936 s. 34-35]


  Cerkiew greckokatolicka p.w. ss. Kosmy i Damiana z 1842 r. fot. Piotr Bryłka


Berest, wś, pow. grybowski, o 11 kil. od st. poczt. Krynica; ma 1901 n. a. morgów rozl., 83 dm.. 549 dusz, ludność ruska,  parafia grecka w miejscu, kościół pod wezwaniem Kosmy i Damiana; położenie  w najwyższych Tatrach w glebie owsianej; tartak wodny, własność funduszu religijnego. M.M.

Źródło: Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów Słowiańskich.- 1880 tom I, s. 139


Berest na zdjęciach Ivana Masley’a wykonanych w trakcie dwóch podróży na Łemkowszczyznę w latach 1923 i 1938.

Okolice Berestu: | Polany | Kamianna | Piorunka | Nowa Wieś | Roztoka | Krzyżówka |

Masz ciekawe informacje, zdjęcia, artykuły o Bereście napisz


Berest w Słowniku Geograficznym Królestwa Polskiego z 1880 roku >>>


Вerest w Szematyzmie Apostolskiej Administracji Łemkowszczyzny z 1936r. >>>

 

Berest w Szematyzmie Kleru Grekokatolickiego na rok 1905 >>>


Berest Teka grona konserwatorów Galicyi Zachodniej

 

Berest w Tece Grona Konserwatorów Galicyi Zachodniej z 1900 roku

czytaj więcej >>>


Dola Łemka Berest

 

 

Berest - książki, artykuły, wspomnienia

czytaj więcej >>>